Непередбачуваний шлях: навігація після університету

У 2019 році я закінчив університет, здобувши ступінь бакалавра з цивільної інженерії. Це не було моїм власним бажанням, але батьки, які сплатили половину навчання, підштовхнули мене в цьому напрямку. Я ж не зміг вистояти проти їхніх очікувань.

Коли настав момент випуску, я уже мав борг у розмірі 30 тисяч доларів. Виснажений і спустошений від постійних зусиль, що потребували мої навчання, я усвідомив, що не готовий працювати в цій сфері.

Новий початок

Перемістившись до нового міста, я вирішив обрати шлях меншого опору. Після роботи барменом під час навчання, я знайшов роботу в кав’ярні/деклі. Із початком пандемії Covid-19, мій заклад, дивом, почав процвітати, і я відчув, що нарешті знайшов для себе підходяще місце.

Після отримання невеликого підвищення, я почав заробляти близько 45 тисяч доларів на рік. Цього вистачало для спільної оренди квартири та невеличкого комфорту, але про накопичення мова не йшла. Зараз, коли витрати зростають, а студентські кредити, ймовірно, знову почнуть з’являтися, я відчуваю себе в невизначеності.

Тягар резюме

У мене виникає відчуття, що мій резюме – це більше тягар, ніж перевага. Постійно думаю про те, як потенційні роботодавці можуть сприйняти мене: “Ось цей хлопець отримав хорошу освіту, а потім просто зник на шість років. Нам не потрібен такий ледар.”

Можливості подальшого навчання

Чи варто повертатися до університету? Можливо, але думка про нові кредити, нову напругу та повертання в освітнє середовище лякає. І, чесно кажучи, у мене немає чітко окресленої мети щодо спеціальності або тренінгової програми. Входження в цю сферу також вызывает тривогу, адже всі зв’язки для рекомендацій уже вичерпалися, і я втратив зв’язок з університетським життям.

Можливі варіанти

• Робітничі спеціальності: Можливо, варто спробувати стати електриком або сантехніком. Хоча не хочу працювати на будівництві, але готовий розглянути й такі варіанти.
• Медична сфера: Сертифікат фахівця з рентгенівських технологій чи помічника фізіотерапевта – це виглядає як непоганий план. Можливо, потрібно буде пройти менше навчання, порівняно з університетом, але ризик нових боргів залишається.

Цікаво, що у сфері сантехніки та електрики попит зріс, особливо під час пандемії. В Україні мова йде про стабільність роботи в цих галузях, а фахівці, такі як сантехнік у Рівному або електрик Рівне, можуть забезпечити стабільний дохід і хороші перспективи.

Ваше слово

Я прагну почути думки людей, які пішли цими шляхами. Що вони відчували на старті, як стримували стрес і яку стабільність відчували на роботі? Сподіваюсь, хтось поділиться своїм досвідом. Також цікаво дізнатися, хто проходив через схожу ситуацію і як довелося розв’язувати свої труднощі.

Дякую всім за увагу!