У 1945 році дизайнери Чарльз і Рей Имзы придумали стілець Eames Elephant, який нагадував слоника. Його зробили з фанери. Стілець призначався їх дочки, але через рік його забрали на виставку в Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Той самий стілець-слоник до цих пір знаходиться в родині Імзів. Досі стілець-слон виробляють у двох варіантах. З фанери більш дорогою, а з пластику дешевий. В пластиці стілець виробляють різних кольорів. Вони прижилися в дитячих садах нарівні з менш знаменитими статуеткою Eames House Bird і вішалкою Hang It All, які також розробили Имзы.
Ще один творець грайливою меблів – фін Ееро Аарнио. Його об’єкти складно назвати нудними, навіть дорослу меблі. У 1973 році дизайнер створив крісло Pony відповідної форми. У 2000-х роках з’явилися крісло Tipi (Happy Bird) у вигляді плюшевого пташки-ківі і сидіння Puppy, схоже на надувну собачку. Їх виробляють італійці Magis, причому в декількох фактурах та розмірах. Кілька років тому заради справедливості майстер створив інтер’єрний аксесуар Kisu. Аарнио говорив, що стілець не зобов’язаний бути тим, на чому сидять, його можна створити в будь-якому вигляді.
Італійський дизайнер Етторе Соттсасс ратує за безмежну свободу, цікавість, тактильність і колір, які б’ють через край у його проектах – знаменитому стелажі Carlton або створеному в цей же час буфеті Casablanca. Вони схожі на конструктори для дорослих, в яких кожна деталь знаходиться на своєму місці і в ідеальному балансі. В цьому ж стилі спроектовані столик Mimosa і дзеркало Diva. А скляні вази дизайнера більше нагадують дитячі пірамідки, різнокольорові й яскраві.
Іграшковою стилістикою захоплювалися багато дизайнери. В окремий напрямок можна виділити пристрасть до конструкторам LEGO, де з простих форм можна створити будь-який об’єкт, з’єднуючи деталі між собою.
Дизайнери 21 століття теж не оминули тему іграшок, але вони докорінно змінили підхід, перетворивши іграшку в арт-об’єкт і предмет колекціонування.