Особливості стилю

До числа основних характеристик цього напряму можна віднести наступні властивості:
- Симетричне розміщення предметів навколо центрального елемента композиції. Така ж особливість властива і класичних інтер’єрів.
- Переважання нейтральних відтінків у гамі кольорів. Як правило, дизайнери використовують світлі тони, які підкреслюють шляхетність стилю. Більш темні відтінки дозволяють створити необхідний акцент, вони ж застосовуються для зонування простору. Останнє особливо актуально для просторих вітальнях або суміщених приміщень.
- Для створення неокласичного стилю використовуються матеріали з якістю не нижче середнього, в ідеалі купити для цієї мети преміальну продукцію. Як правило, для оздоблення використовується натуральне дерево, шкіра, камінь, проте, наприклад, меблі обов’язково повинна бути з масиву: цілком підійде МДФ.
- Витончені риси предметів меблювання. Якщо в класиці використовуються переважно масивні, великогабаритні шафи, ліжка та столи, то в неокласичному інтер’єрі — вироби з більш витонченим дизайном. Нерідко в кімнатах ставлять і м’які меблі, підкреслює затишок, а системи для зберігання мають фасади, оформлені в мінімалістичних рисах.
- Мінімальна кількість принтів. Неокласика в інтер’єрі скоріше підійде тим, кому подобається однотонність, відсутність сильних, яскравих контрастів. Орнамент цілком може бути створений, наприклад, на одній зі стін, але він має більш просту структуру, мінімум химерних елементів. Найбільш популярні варіанти візерунків — геометричні абстракції або прямі лінії.
- Наявність ліпнини. Це ще одна властивість, роднящее стиль неокласики з класичним. Тим не менш, ліпні елементи не повинні бути надто масивними і великими, а їх кількість обмежена, щоб не створити візуальної перевантаження. Як правило, достатньо встановити декоративні карнизи і зробити легкі, витончені молдинги.
- Більше візуальної свободи. У приміщенні не повинно бути зайвих предметів меблів, елементи декору розміщуються так, щоб не захаращувати простір.
Відміну від класики

Головна відмінність полягає в тому, що традиційний класичний інтер’єр розкішніший, аж до химерності, і добре виглядає у великих будинках, площа яких починається від 120-150 кв. м, а висота стелі — не менше 300 див. Якщо створити такий інтер’єр у звичайній «хрущовці» або будинку на 50-60 квадратів, у приміщеннях буде елементарно незручно, оскільки візуально кімнати будуть «перевантажені». У той же час неокласика поєднує традиційність з сучасністю, вона більш повітряна, тому відмінно підходить стандартним квартир і котеджів.
Створення неокласичного інтер’єру: основні особливості
Використовувані матеріали

Для стилю неокласики характерна обробка, яка виглядає благородно, багато, але не створює відчуття химерності і вже тим більше недоладності. З цієї причини краще віддати перевагу матеріалам з суворою фактурою, в ідеалі зробленим з натуральної сировини. Наприклад, у ванні чи санвузлі доцільно викласти стіни керамогранітом з непомітною текстурою і зробленим відтінком. В житлових кімнатах можна пофарбувати фарбою стіни або покрити фактурною штукатуркою пастельного відтінку, а якщо хочеться привнести в дизайн родзинку, можна створити стриманий орнамент, не контрастує з основним фоном, а злегка виділяється на ньому.
Для тих, кому хочеться урізноманітнити оформлення в противагу строгості стилю, підходить рішення з обробкою стін за допомогою шпалер з незвичайним малюнком або авторським орнаментом. Фахівці рекомендують обмежитися нанесенням такого візерунка лише на одну поверхню, щоб не створити відчуття еклектичності. Що стосується підлоги, то в якості покриття краще вибирати натуральні матеріали або робити поверхню з імітацією справжнього дерева або каменю. Для цього оптимально підійде:
- паркет;
- ламінат з деревної текстурою;
- інженерна дошка;
- плитка з текстурою каменю.
Використовувані кольори

У гамі неокласичного стилю, як і у класиці, використовуються приглушені тони, що створюють атмосферу благородства, спокою й поміркованості. Найкращими кольорами для цього інтер’єру вважаються наступні:
- білий;
- світло-сірий з матовою текстурою;
- бежевий;
- персиковий;
- світло-шоколадний.
- індиго;
- винний;
- темно-смарагдовий;
- вугільно-чорний.
Вибір меблів

На відміну від класики, в цьому дизайні використовується переважно легка, витончена меблювання, велика кількість масивних елементів неприпустимо. Неокласика характеризується більшою легкістю, тому для оформлення не рекомендується купувати масивні шафи або ліжка з важкими спинками і широкими ніжками. Краще віддати перевагу моделям з плавними лініями, вигнутими формами і не занадто товстим каркасом. Наприклад, ліжко може мати гратчасту спинку з вензелями, а шафа — дверцята з різьбою або скляними вставками.
Бажано віддавати перевагу меблям з наступних матеріалів:
- метал;
- масив дерева;
- МДФ.
Вибір текстилю та декору

Головне правило щодо декоративних предметів — відсутність надлишку: неокласика не потребує великої кількості ліпнини, статуеток і ваз. Однак не можна повністю позбавити інтер’єр таких елементів, інакше простір буде виглядати занадто нудним і одноманітним. Найбільш часто з цим стилем поєднують наступні види декору:
- оригінальні картини і репродукції відомих полотен;
- стельова ліпнина, яку найчастіше роблять з гіпсу;
- невеликі статуетки на полицях, квіткові вази;
- скриньки в вінтажному стилі;
- красиві свічники з незвичайними за формою свічками;
- антикваріат;
- дзеркала в різьблених рамах.
Важливо врахувати, що неокласика — не найдоступніший за ціною варіант. Звичайно, можна використовувати матеріали на основі МДФ замість масиву, а відсутність колон, багато оформленого каміна і важких портьєр дозволить заощадити, але не можна створювати цей інтер’єр з найдешевших матеріалів. В бюджетному сегменті неокласика виглядає далеко не так виграшно, ніж той же скандинавське напрямок або мінімалізм, тому важливо відразу визначитися з витратами.
Не менш важливо приділити увагу підбору текстильних виробів. Це можуть бути підлогові килими, шпалери, гобелени; також важливо правильно підібрати фіранки і штори. Що стосується меблевої оббивки, то для неокласики найкраще підходять предмети, створені з використанням таких тканин:
- жаккард;
- велюр;
- флок;
- гобеленова тканина на базі натуральної вовни або шовку;
- замша;
- вельвет.
Якщо в квартирі хочеться створити максимальний затишок, допускається постелити в кімнатах килими, поверхня яких має приємний натуральний відтінок — бежевий, сірий, колір слонової кістки. Бажано, щоб довжина ворсу була середньої або малій. Для кухонь і коридорів краще придбати безворсові доріжки: вони не тільки поєднуються із обраним стилем, але і більш практичні у догляді.
У цьому дизайні, як правило, використовуються портьєри і штори з багатих за фактурою тканин, що не мають занадто яскравого малюнка. Найбільш популярні рішення — жакардові, оксамитові, атласні моделі. Додатково можна вішати на вікна штори з серпанку або тюлю, але варто уникати сложносоставных ламбрекенів, щоб прорізи виглядали гармонійно. Неокласика передбачає, що портьєри будуть красиво задрапіровані, а не просто звисати до підлоги. Крім того, в дизайні можуть використовуватися серветки, особливо якщо потрібно декорувати стіл у вітальні. Вони зазвичай шиються з натурального льону або перкаль.
Освітлення

Неокласика в інтер’єрі передбачає грамотну організацію освітлення. Самі вікна повинні бути великими і розміщуватися симетрично, перевага віддається стандартним отворів без стрілчастих арок і верхівок. Що стосується штучного світла, то тут важливо приділити увагу основним джерелом у вигляді стельової люстри. Вона повинна бути великою, але не занадто вигадливою, велика кількість звисаючих декоративних елементів виглядає не надто цікаво. Крім того, неокласика передбачає використання допоміжних джерел світла:
- бра;
- торшери з високою ніжкою;
- настільні лампи в ретро-стилі.
Ключові помилки

Дуже часто люди, які вирішують самостійно облаштувати такий інтер’єр, вчиняють такі промахи, з-за яких результат виглядає не кращим чином:
- Використовують велика кількість позолоти. Вона стильно виглядає в дизайні бароко або рококо, але в неоклассике краще обійтися взагалі без золотих елементів.
- Купують дуже вигадливу меблі. Наприклад, стільці з гнутими ніжками або ліжко з великою кількістю кованих троянд не впишеться в дизайн, оскільки помірність — одна з ключових особливостей даного напрямку.
- Забувають про техніку. Великі побутові прилади зразок плит, пральних машинок або холодильників краще робити вбудованими, а якщо таке рішення не підходить, доведеться переплатити за виконання обладнання в ретро-нотках.
- Вішають багато репродукцій відомих картин. У кращому випадку приміщення з великою кількістю таких елементів буде виглядати як зал експонатів, в гіршому — як дешева імітація музею. Набагато вигідніше повісити кілька полотен сучасних майстрів, але і тоді краще обмежитися 2-3 картинами.
- Не звертають уваги на сполучуваність у дрібницях. Такі деталі, як золоті ручки дверей або сучасні пластикові вимикачі, здатні зіпсувати все враження навіть від дуже вдалого проекту.
Зараз також читають:
- Чотири ключові меблеві тренди 2025 року, які важливі
- Ангстрем: мінімалізм та екологія у новій колекції
- П’ять міфів про скандинавський дизайн та їхнє розвінчання
- Ретро в інтер’єрі: як поєднувати вінтаж та сучасність
- Терраццо: створіть атмосферу Венеції та затишку у себе вдома
- 10 причин для вибору скандинавського стилю у вашому домі