Будівництво садиби на мурановском пагорбі почалося в 1842 році приятелем Олександра Пушкіна Євгеном Боратынским. На той момент він не був професійним архітектором, але це не завадило йому звести будинок на століття. Будинок Євгена Боратынского разюче відрізнявся від садиб, побудованих в ті роки.
Власнику будівлі не було ніякого діла до прикрас, хіба що декоративні контрфорси і башти із шпилями. Важливим було одне – зручність сім’ї. Саме тому садиба складалася з понад 20 кімнат і була поділена на три зони. На території садиби розташовувалися оранжерея з екзотичними рослинами, а також каскади ставків.
На жаль, господар Мураново не змогла вдосталь насолодитися своїм творінням. Він помер під час поїздки по Італії через 2 роки після завершення будівництва. Вдова Боратынского після його смерті незабаром переїхала. Про життя цієї родини в садибі свідчать акварелі, привезені з Італії, а також письмовий стіл з берези.
У спадок
У спадок Мураново перейшло до племінниці Євгена Боратынского Ользі Путята. А та в свою чергу стала дружиною сина Федора Тютчева Івана. Завдяки такій спорідненості в їхньому будинку часто можна було зустріти Миколи Гоголя, Михайла Нестерова і багатьох інших іменитих представників мистецтва.
Завдяки старанням Івана Тютчева тут з’явилися школа, церква, спеціальний Дитячий будиночок, а пізніше флігель, в якому проживала Ернестіна Тютчева. До речі, сьогодні тут також живуть нащадки родини Тютчева.
Насолодитися вдосталь своїми володіннями нові господарі також не встигли. Правда, через революції. Для збереження основної будівлі і колекцій меблів, мистецтва, які там знаходилися, було прийнято рішення його опечатати. Крім того, місцеві селяни допомагали охороняти від грабіжників все нажите добро.
У цей же період власники Мураново приступили до створення музею. Офіційно свої двері він відчинив в 1920 році. На чолі комплексу став онук відомого поета Микола Тютчев.
Пожежа
У 2006 році на садибу обрушилося нещастя. Через блискавку, що догодила в шпиль вежі, виникла пожежа. Співробітники музею і члени сім’ї Тютчева зробили все можливе для порятунку будинку. Але збиток був нанесений серйозний.
Близько 8 років знадобилося фахівцям на реставрацію. Завдяки їх старанням відвідувачі можуть побачити Блакитну вітальню, відвідати Гоголівську і Аксаковскую кімнати, а також кабінет колекціонера Миколи Тютчева.
Зараз також читають:
- Джапанді в інтер’єрі: секрети та деталі сучасного стилю
- Класні стільці для кухні: затишок та стиль у вашому будинку
- Створіть унікальний інтер’єр за допомогою креативного розпису
- Таємниці дизайну: поради для новачків з інтер’єру
- Змініть інтер’єр: затишок і легкість з вагонкою в будинку
- Сільський інтер’єр: затишок та природність вашого будинку