Вміння побачити красу в самому невибагливому матеріалі і показати її іншим — та основа, на якій будується по цеглинці стильний самобутній інтер’єр. Про цеглинках ми згадали не випадково: саме декоративний цегла і його застосування в інтер’єрі стануть темою нашої сьогоднішньої розповіді.

Не було б щастя…

Не було б щастя...

Цегла застосовується в будівництві навіть не століття — тисячоліття. Але як самостійний обробний матеріал його стали використовувати менше ста років тому — парадокс! Та й він виник, по суті, випадково: в 40 роках XX століття у зв’язку з дефіцитом житла в Нью-Йорку для проживання стали переобладнати приміщення колишніх фабрик і заводів. У той час було не до стилістики: потужні цегляні стіни, труби і дроти на стелі — ось і весь дизайн.

Проте суворий спартанський інтер’єр виявився раптом настільки колоритний, що привернув увагу дизайнерів і незабаром розвинувся особливий стиль лофт. Але просто збити штукатурку зі стіни виявилося недостатньо: рядовий будівельний цегла погано справлявся з функцією обробки. Виникла потреба в новому матеріалі — стійкому, красивому, фактурному, малогабаритному. Так і з’явився декоративний цегла.

Декоративний цегла: плюси і мінуси

Декоративний цегла: плюси і мінуси

Строго кажучи, цеглою цю групу матеріалів називають лише для зручності. Насправді, це пустотіла або повнотіла плитка, лицьова поверхня якої повторює фактуру цегли або природного каменю.

Головні переваги декоративної цегли:

  • краса і багатство варіантів обробки;

  • високі експлуатаційні властивості — погано проводить тепло і звук, негорючий, водостійкий, байдужий до морозу, не виділяє шкідливих речовин;

  • невеликі розміри і вага — товщина плитки всього 20 мм, вона майже не з’їдає простір і не дає великого навантаження на конструкції будівлі;

  • можливість облицьовувати поверхні з будь-якого матеріалу — навіть з гіпсокартону;

  • легкість обробки і швидкість монтажу, у тому числі на колони, арки, ніші, стики, кути стін, тощо;

  • довговічність — в матеріалі немає пустот, тріщин, сторонніх включень, тому декоративний цегла не втрачає якостей до 200 років.

З серйозних мінусів лише шорстка поверхня, яку нелегко відчистити, та недостатня вологостійкість у ряду виробів. Тому у вологих приміщеннях і на кухні застосовувати їх слід з обережністю.

Яка різниця?

Яка різниця?

Опоряджувального цегли можна надати будь-яку форму, колір і рельєф поверхні. Основна різниця — склад виробу:

  • акрил — сучасний міцний матеріал для внутрішніх робіт;

  • гіпс — так званий венеціанський камінь. Дешевий, легкий, але крихкий і боїться вологи. Більш міцний цементний аналог;

  • кераміка — довговічний і красивий, але вимагає хорошої сировини і умов виробництва. Його різновид — керамогранитный цегла: виключно красивий, але крихкий матеріал. Коштують дорожче попередніх видів;

  • клінкер — з кераміки подвійного випалу. Розкішний зовнішній вигляд, міцність, вологостійкість і легкість догляду дозволяють застосовувати його для оздоблення не тільки стін, але і підлоги. Правда, за все доводиться платити: це найдорожчий вид матеріалу.

Аналоги простіше роблять з пластику. Гнучкий цегла легко змінює форму під нагріванням, придатний для облицювання складних поверхонь. А панелі «під цеглу» добре ріжуться і не бояться вологи. Випускають навіть шпалери у вигляді цегляної кладки — але це, звичайно, вже екстрим…

Ікона стилю

Ікона стилю

Декоративний цегла цінують за різноманіття використання в інтер’єрі. Брутальний, але теплий матеріал хороший сам по собі, так і в комбінації з шкірою, деревом, склом, штукатуркою. Правда, повністю обробляти їм кімнату не варто — дуже вже похмуро виглядає результат. А ось одна акцентна стіна камінна зона, колони, ніші або інші елементи цегляної облицювання виглядають дуже колоритно!

До речі, облицювальна цегла прощає деяку недбалість в монтажі. Тому його можна наклеїти своїми руками: кладка з невеликими дефектами виглядає більш атмосферно.

Не дивно, що цей матеріал органічно увійшов у різні стилі інтер’єру. Лофт та кантрі він додає нотку свободи і безтурботності. Похмура стриманість готики і неоготики немислима без розкішної строгості цегли: у поєднанні з вишуканою меблями він створює ауру середньовічного замку. В інтер’єрах сучасних стилів — поп-арт, хай-тек, ар-нуво — матеріал у поєднанні з деревом, сталлю і склом відповідає за атмосферу витонченості і спокою. Лаконічний мінімалізм і скандинавський стиль біла цегляна кладка робить простим і свіжим. Хіба що в романтичних стилях, не допускають грубих структур, цегла виглядає недоречно: символ надійності і довговічності погано поєднується з легким ніжним наповненням кімнат.

Облицювальна цегла в оформленні кімнат

Цегла приречений притягувати погляди, тому вводити його в інтер’єр треба акуратно. Важливо, щоб його колір і фактура гармоніювали з колірною гамою дизайну та меблів. І звичайно, почуття міри при оформленні кімнат.

Передпокій — мабуть, єдине місце в будинку, стіни якого можна повністю викласти цеглою. Але краще обмежитися однією стіною, нішею для дзеркала, кутами, арками або вхідними дверима. У невеликому просторі краще виглядає біла цегла. Однак за ним потрібен постійний догляд: швидко брудниться. Тому якщо дозволяє площа, вибирайте цегла класичних тонів — червоного, коричневого, теракотового.

У вітальні оброблена цеглою стіна послужить відмінною акцентной поверхнею. Її розташовують навпроти вхідних дверей, а вздовж неї влаштовують гостьову зону. Так кімната стає більш затишною і стильною. Світла кладка для скандинавського стилю або маленьких кімнат, зістарена темна поверхня для великих віталень сама по собі виглядає атмосферно, але можна посилити враження парою постерів або фото. Або обробити цеглою камінну зону, як кантрі. А варто прибрати зайві деталі — ось вам і мінімалізм!

Навпаки, в інтер’єрі кухні цегла використовують рідко. Викладати їм фартух — сумнівна ідея: шорстка пориста поверхня швидко вбирає бруд і вкрай неохоче з нею розлучається. Краще облицювати частина стіни у обідньої області у місці, на яке падає сонячне світло. А якщо кухня сполучена з вітальнею, цегла допоможе зонувати простір.

У спальні кладкою оформляють стіну біля узголів’я або місце під телевізор. Якщо кімната вузька, а ліжко у довгої стіни, оздоблення цеглою скоректує пропорції, зорово віддаляючи стіну.

Цегла для санвузла підійде не кожен, та й той потребують постійної обробки вологозахисними складами. Але поєднання темного цегли з білосніжною сантехнікою виглядає розкішно! Для цих випадків знадобляться пластикові панелі «під цеглу».

Нарешті, балкон або лоджія чудово виглядають в цегельній кладці, але для них вибирають матеріал для зовнішніх робіт. Колір обробки не принципове: темний і світлий матеріал виглядають однаково стильно. Тут важливо підібрати розмір — для маленького приміщення плитка повинна бути невеликою.

Що ж у підсумку? Облицювальна цегла прикрасить майже будь-який інтер’єр, якщо підійти до оформлення з вигадкою, смаком і почуттям міри. Адже його краса — саме в простоті.


Зараз також читають: